Це було вж‪е‬ Radio NV

Якими були українські етнічні території так званого Закерзоння перед початком Другої світової війни? У чому різниця між депортаціями українців та поляків у 1940-х? Чи можна операцію “Вісла” називати етнічною чисткою українського населення? Як польська влада реагує на антиукраїнські злочини своїх попередників? Чому українська держава ігнорує запити про статус депортованих для вимушених переселенців із Закерзоння? І чи не стане ця тема ще однією причиною для війни за пам’ять між Україною та Польщею. Про це говорили Віталій Ляска та Юлія Артимишин, історикиня, дослідниця польсько-українських відносин у ХХ-ХХІ століттях.

Нещодавно Український інститут національної пам’яті визнав використання імені Михайла Булгакова у назвах вулиць та пам’ятники на честь письменника пропагандою імперської політики Росії. Частину українців це збурило, мовляв, такий експертний висновок тяжіє до радянського державного цензурування. Чи справді Булгаков, з-поміж усіх російських письменників того часу, як йдеться у цьому висновку стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду? Що ми втратимо як відкинемо Булгакова? Чи знають його у світі? І чи справді українська література наскрізь селянська? Про деколонізацію літератури розмовляли історик Віталій Ляска та Ростислав Семків, український письменник та літературознавець.

У середині березня німецький Бундестаг знову відхилив поставку Україні Ї ракет Taurus. Більшість парламенту проголосувала проти відповідної резолюції, запропонованої опозиційними партіями. Чому канцлер Шольц різко проти передачі Україні крилатих ракет?  Чи винесли уроки  німецькі соціал-демократи зі своєї Ostpolitik? Як зародився німецький пацифізм і як він впливає на підтримку України? Чому у Німеччині досі є поділ на східну і західну частину? І, що чекає на нас, після цьогорічних земельних виборів у східній Німеччині. Про це говорили Віталій Ляска та Сергій Стельмах, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту  всесвітньої історії НАН України.

Чи були у Росії хоч колись чесні вибори? Що поєднує Бориса Годунова та Бориса Єльцина? Як вбивство власного чоловіка чи батька стало традиційним інструментом боротьби за владу у Росії? Чому майже все XVIII століття Росією керували жінки? Як радянські керівники перейняли імперський досвід? І чи можливе у Росії демократичне майбутнє? Про російські вибори в історичній ретроспективі говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Коли Росія розпочала війну? Що було б якби Майдан зазнав поразки? Чи могли б домовленості у рамках Нормандського формату умиротворити агресора? Чому всупереч усім сподіванням ми встояли у 2022 році? Чому 2023 рік виявився невдалим порівняно із 2022 роком? І яка роль Китаю у поляризації світу: Про це говорили історик Віталій Ляска та  Володимир Головко, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, автор книги “Вторгнення. 2022. Широкомасштабна агресія Росії проти України”.

Однією із важливих сторінок боротьби за незалежність поневолених Росією народів був прометеїзм – політичний, культурний та інтелектуальний рух.  Хто ж хотів визволити поневолені народи Радянського Союзу? Чому Польща була двигуном ідеї прометеїзму? Чи концепція прометеїзму є актуальною зараз? Наскільки Росія є крихкою державою? Чи міжетнічні проблеми можуть її зруйнувати? І які ризики Захід бачить у розпаді Росії? Про це говорили історик Віталій Ляска та  Валентина Піскун, докторка історичних наук, професорка, завідувачка відділом, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.