Олександра Андріяшина — перша жінка-офіцер капеланської служби Збройних сил України. Ось що вона говорить про свій шлях до капеланства: «Коли почалася війна, ми з друзями почали їздити на війну спершу як волонтери, а потім зрозуміли, що волонтери є, і немало: люди зразу стали активно допомагати армії ще тоді, у 14-му році. Господь відчиняв двері, вів і показував, що саме духовний аспект, підтримка моральна, емоційна, психологічна наших захисників, їхніх сімей, – це те, що вийшло на перший план. Мета капелана — задовольнити духовно-релігійні потреби бійців. Моя мета — бути поруч. Проте капелан — це багатофункціональна особистість. Він вміє не тільки молитися й читати Біблію. Іноді капелан — це і кухар, і водій, і механік». Як функціонує інституція капеланства в Україні? Яка різниця між офіційними капеланами та волонтерами? Чому так важливо мати підзвітність? Які знання та уміння потрібні капелану, щоб не нашкодити бійцям? Про це все поговорили в новому епізоді подкасту «Бачити іншого».