Вітаю, друзі! Осьо новий епізод про ГУЛАГ з Олександрою Очман, в якому є проблеми зі звуком (фіксили як могли, вибачте). Також Саша надає список літератури: 1. «Історія ГУЛАГу», Енн Епплбаум - для тих хто хоче системно поглянути на це явище і дізнатися основні особливості. Книга історична, але не занудна. Для тих, хто хоче знати погляд найкращої історикині ГУЛАГу на сьогодення – у неї класний твіттер, і у Тімоті Снайдера. 2. «Крутой маршрут», Євгенія Гінзбург – велика книга, але це найкращі табірні мемуари. Це майстерно, детально, атмосферно і життєствердно, як не дивно. 3. «Мои показания», Анатолій Марченко – про табори у 60-ті. Анатолій - не інтелігент, він випадково потрапив за ґрати за політичним звинуваченням, але вже там в ув'язнені став справжнім дисидентом. Книга написана дуже легко, мова проста, читається швидко, приколів багато. 4. «Колымские рассказы», Варлам Шаламов – це дуже сумне і чесне читання про табори, позиція Шаламова – ув’язнення збурює у людині найгірше, і саме про це він і пише. 5. «Зона», Сергій Довлатов – про зону з іншого боку, з боку наглядача, вєртухая. Це дуже смішна абсурдна книга, талановито написана, і корисна для розуміння «загадочной руской души». 6. «Над пропастью во лжи», Валерия Новодворская – трохи про каральну психіатрію в пізньому совку і шлях однієї з останніх «хороших руських» політикинь. 7. «Розстрільний календар», Олена Герасимюк – це напевно складно читати як книгу, але можна читати як календар. На кожну дату року там є страчений українець, або загальна подія, що стосується репресій проти українців. 8. «Сказать жизни «да»! Психолог в концлагере» Віктор Франкл – можна почитати й «Людина в пошуках сенсу», але легше прочитати цю чи просто спогади Франкла. Це про життя, яке продовжується після пекла, хороше наповнене життя. Насправді цікавої табірної літератури дуже багато. Але тут те основне, про що ми говорили, що точно може принести певне задоволення від читання і дати хороше загальне розуміння.