"Добрий день. Ви хотіли б поговорити зі мною про гриби?". Якби мікологи – науковці, що досліджують гриби – проповідували свою справу, напевно так в уяві широких мас вони б мали вербувати нових потенційних адептів своєї науки. В реальному житті мікологи не надто люблять хизуватися професією саме тому, що трохи втомилися від стереотипів. Адже часто "дослідження грибів" з погляду широкого загалу обов'язково зводиться до експериментів із псилоцибе, які мають відкрити третє око. А якщо ні, то залишаються хіба що печериці з гливами, в яких годі шукати щось містичне та загадкове. Насправді, гриби – просто неосяжна тема. Найперше питання – хто вони такі? З одного боку в Україні їх вивчають в Інституті ботаніки разом з іншими... тобто, разом із рослинами. З іншого – мікологи разом із грибами досліджують слизовиків, або міксоміцетів. Це подібні до амеб рухливі організми, які, строго кажучи, грибами не є, але й також не належать до тварин. Якби не гриби, одного ранку люди з подивом виявили б незворотню втрату значної частини звичного раціону, без якої не можуть себе уявити. Сотні видів сирів, кефір, йогурт, хліб, вино та пиво – далеко не все, що ми б втратили. Ще до переліку слід включити комбучу, хоча "чайний гриб" це не зовсім гриб, точніше, не тільки гриб. А ще, гриби – це сучасна "зелена" промисловість. Хлорофілу, як у рослин, в них, звісно, немає. Натомість із них можна виготовляти "екошкіру", яка не потребує страждань ні худоби, ні довкілля. Можна також виготовляти пакувальний матеріал – типу пінопласту, але значно "зеленіший". І навіть – будівельні матеріали. Що ж до медицини, то навіть якби в світі не існували "психоактивних" грибів, ми повік мали б дякувати грибам за пеніцилін та інші речовини, які успішно борються зі смертельними бактеріями в наших організмах.  Про барвисте та багатогранне царство живих організмів у новому епізоді "Головної обсерваторії" говоримо з мікологинею Марією Зиковою – кандидаткою біологічних наук та науковою співробітницею Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.