Співавторки проєкту про культуру «Наразі без назви» Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак обговорюють виставу Малого театру та книжку аноніма «Жінка в Берліні». Обговорення порушує теми побуту війни, насильства й ролі культури під час воєнних дій, які проговорюють дійові особи вистави. Їх описала у своєму щоденнику анонім у травні 1945-го року. Є й теми, що залишаються між рядками: чи має війна стать? яке воно — жіноче обличчя війни? особистий щоденник — спосіб рефлексії чи засіб порятунку? як говорити про травму і трагедію? і головне: які теми нам, українському суспільству, доведеться обговорювати в контексті війни найближчим часом і чому до цього варто бути готовими? Recommended list: Анонім «Жінка в Берліні» Світлана Алексієвич «У війни не жіноче обличчя» Славенка Дракуліч «Війна усюди однакова» Славенка Дракуліч «Ніби мене немає» Славенка Дракуліч «Вони б і мухи не скривдили» Джудіт Батлер «Фрейми війни» Сʼюзен Зонтаґ «Спостереження за болем інших» Ганна Арендт «Банальність зла» Софокл «Цар Едіп» І памʼятайте: культура — це стиль життя. /// The Ukrainians Media 9 років! Підтримуйте якісну незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти. /// Над випуском працювали: співведучі — Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак режисер — Дмитро Стогнієнко оператор-постановник — Кирило Шлямін звукорежисер — Дмитро Олексюк. Інстаграм Богдани Неборак Інстаграм Анастасії Євдокимової Patreon Анастасії Євдокимової /// 00:00 Вступ 00:36 «Жінка в Берліні». Фрагмент вистави 04:36 «Жінка в Берліні» — щоденник, вистава, фільм. Ідентифікація зла 11:10 Мишоловка простору для цивільних на війні. Чи є місце культурі в умовах воєнних дій? 16:29 Щоденник як форма порятунку. Щоденник письменника Володимира Вакуленка, якого вбили росіяни. Щоденники катастроф 21:14 Мова театру як спосіб говорити про насильство. Етичність зображення травми різними медіумами 26:52 Голос жінки, якому не довіряють, автотерапевтичне письмо, замовчування травми й насильства авторами, які розказують історії 36:16 Богдана питає, як наповнювати своє серце не тоталітарними ідеологіями, а Настя розказує про вплив межевих станів життя на свідомість. Про відновлення як метафору і політику 45:16