Якою ця війна залишиться на полотнах? Із початком повномасштабного вторгнення українське мистецтво не стоїть осторонь. Художники, ті які працюють, теж люди і у своїх роботах рефлексують над драматичним, страшним і непевним сьогоденням, чим допомагають пережити його і собі, і нам. Музи не мовчать. Однак, крізь звуки прильотів, вибухів та нашого плачу, часом важко розрізнити їхнє звертання. Художниця Альбіна Ялоза каже, що з початком великої війни, з того злощасного 24 лютого, вона загубила свою мову. Ні, вона не розівчилася ліногравюрі, малюнку - навик у руках присутній - проте, усе, що б вона не створила відтоді не відчувається самою Альбіною як її, як справжнє. Відтак, говоримо із мисткинею про художню мову, пошуки себе, про вічне (бо ж працювала досі Ялоза із сакральною тематикою), зокрема чи помер Бог, чи існує він взагалі, про натхнення як процес мислення, про дім і любов як теплу ванну. Записаний у Одесі, де відбулося відкриття Альбіниної виставки, цей епізод тихий і лагідний, як морські хвилі у погожий день. Радимо послухати для урівноваження та усім, хто захоплюється мистецтвом. Партнер подкасту - SEBTO Media