«А Ангел Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона. І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю. А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу» (Дії 8:26-29). Після плідної праці на Божій ниві у Самарії Божий посланець посилає Пилипа у місце безлюдне, щоб євангелізувати лише одного чоловіка, ефіопа. Ефіопами у ті часи називали чорношкірих людей. Він був з царства Нубія, яке знаходилося у верхньому Нілі між Асваном (сучасний Єгипет) і Хартумом (Судан). Кандака – це титул нубійських цариць, так само як фараон – це титул єгипетських царів. Вельможа-скопець нубійської цариці мав бути високого статусу чиновником, можливо навіть першим радником самої кандаки. Відповідно до Мойсеєвого обрядового закону скопець не міг брати участь у повноті релігійного життя храму. Фізична вада скопця не дозволяла йому бути повністю наверненим у Юдейство, але лише дозволяла обіймати статус богобійного язичника. «Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш? А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним» (30-31). Читати вголос було звичним у ті часи. Книги мали вигляд сувою, виготовленого зі шкіри тварини: кози чи вівці. Володіти особистим сувоєм Святого Писання могли лише дуже багаті люди. Пилип впізнав, що ефіоп читав книгу пророка Ісаї, якого деколи називають євангелістом Старого Заповіту. «А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст! У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається... Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого? А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому» (Дії 8:32-35). Те, що читав скопець було серединою другої частини книги Ісаї, котра в свою чергу є серединою юдейськ