Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Разом зі 32-м 51-й Псалом пов’язаний з Давидовими гріхами перелюбу та вбивства і наступним каяттям після візиту пророка Натана до царя зі словом докору, а згодом зі словом прощення. Давид вчинив перелюб з дружиною Урія, Версавією, а щоб приховати свій гріх та її вагітність, цар посилає Урію на передову війни, де той гине. Цілий рік проживає Давид у невірі, нерозкаяним, поки не прийшов Господній пророк Натан зі словом Закону та Євангелія. Пишучи один зі своїх найвідоміших псалмів, Давид все ще перебуває під тягарем провини гріха, нагромаджуючи зі зростаючою інтенсивністю прохання про прощення та усунення провини. Лише могутнє прощення може забрати цей руйнівний тягар гріха. Давид розпочинає 51-й Псалом зі благання про прощення: «Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха» (3-4) Давидове прохання ґрунтується на Божій благодаті, Господній милості та милосерді, а не на його, Давида, діях. Це саме благодаттю ми прощені, а не вчиненими нами ділами, чи нашим вимолюванням, чи глибиною вистражданого нами. Ані спонукане нами розкаяння, чи нагромадження нами діл на виплачування чи загладжування провини не можуть покрити жодного нашого гріха. Лише Христові страждання і смерть є достатньою заплатою за кожен наш гріх та гріхи всього світу. Серйозність особистого гріха підкреслюється нагромадженням Давидом різних слів, що зазначають гріх: беззаконня, провина, гріх. Гріх – це повстання проти Бога, це ненависть до Бога, це порушення Божого закону, це неспроможність жити відповідно до стандарту встановленого Богом. Гріх – це заперечення Бога і Його волі. Гріх огидно псує Боже добре твориво. Гріх розміщує нас під Божим святим і справедливим гнівом, роблячи нас «дітьми гніву» (Еф.2:3). Хоча руйнівні наслідки гріха великі, очищення від гріха є повним і всебічним. Гріх стерто, ми обмиті від гріха, нас очищено: «Кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1Ів.1:7). Вірші 51-го Псалма складають одне з найясніших і найпрекрасніших тверджень про прощення у Старому Заповіті. Разом зі паралельними твердженнями апостола Пав