Як нам реагувати, коли Бог не здійснює наші очікування? Народ у вербну неділю очікував, що Ісус одразу ж встановить Царство Боже і негайно вижене ворогів. Але Бог привів спасіння несподіваним чином. Ми також розглядаємо в цій проповіді, що Боже спасіння приходить через смерть і що це означає для нас.

Эта притча учит нас не руководствоваться мнением окружения и поступать вопреки их предрассудкам. Так поступил самарянин.

У цій проповіді ми розглядаємо Божу турботу про народи і покликання до них. Ми розбираємося, чому ми не беремо в цьому участі, а саме через наш егоїзм або націоналізм і дивимося на те, як Євангеліє посилає нас на місію.

У цій проповіді ми розглядаємо тему спраги нашої душі. Саме ми бачимо, до чого наша спрага і як вона виражається. Ми також розбираємо питання, чому наша спрага часто неправильно спрямована, і що відбувається з нами і з тим, чого ми прагнемо, коли це так. Зрештою ми бачимо справжнє джерело втамування спраги.

В этой проповеди мы видим, что Бог небезразличен к несправедливости и Сам обещает отомстить. Но из-за гордыни, человек уклоняется от Божьего правильного подхода и либо берет месть в свои руки, либо вдается в ложный религиозный подход. Мы рассматриваем, как Евангелие проливает нам свет на скорую Божью месть и даёт надежду.

В цій проповіді ми бачимо, що всі людини розбещені, без виключення. І всі спроби позбутися аморальності, тільки віддаляють нас від справжньої моральності.

У цій проповіді ми розглядаємо, як провина і сором відрізняються. Ми бачимо необхідність глибокого покаяння. Як правило, ми практикуємо покаяння неправильно, вдаючись або в применшення свого гріха, або в жалість до себе. Ми також розбираємо, як виглядає справжнє покаяння, яке торкається теми наших ідолів.

У цій проповіді ми розглядаємо, як ми уявляємо собі, що Бог такий самий, як ми. Це проявляється через моралізм і не тільки. Також дивимося на те, чому ми так робимо, які у нас мотивації в цьому. І бачимо, як ми можемо вшановувати Бога у нашому ставленні до Нього, дозволяючи Богу бути Богом.

У цій проповіді ми розглядаємо, чому наша душа сумує. Ми обговорюємто це питання у світлі людських потреб інших та Бога. Ми також розбираємо деякі наші неправильні підходи до смутку, враховуючи, що смуток і депресія – не те саме. Й ми дивимось на те, як знайти надію посеред смутку.

У цій проповіді ми розглядаємо належну роль гніву. Ми бачили, що гнів не є поганим, але часто наша підстава для гніву хибна. Ми розбираємося, що з нашим гнівом йде не так і що нам слід робити зі своїм гнівом.

У цій проповіді ми розглядаємо тягар провини і як він виникає як від справжніх, так і від фальшивих причин. Ми також розбираємо, як ми безуспішно намагаємося зняти цей тягар і де ми можемо знайти справжнє звільнення від провини, яке веде до радості.

У цій проповіді ми розглядаємо здоровий і нездоровий страх, як ми намагаємося впоратися зі страхом і найбільший трепет, який звільняє нас від страху. Ми бачимо, що для звільнення від страху потрібне більше ніж просто логічні доводи та лозунги. Потрібне задоволення.

У цій проповіді ми розглядаємо нашу потребу в Божій милості в наших стражданнях, силу Його милості для нашого визволення і скандал цієї милості.

В цій проповіді ми бачимо, як Бог вже турбується про нас. І коли Він називає нас своїми вівцями, це не образливо, а навпаки привілей.

В цій проповіді ми розглядаємо, як нам підтримувати вогонь життя, коли здається, що все втрачено. Ми бачимо у цьому уривку Боже ставлення до страждаючих, Божу надію для страждаючих і те, як з великих страждань народжується велика надія. Обговорюємо питання довіри і співчуттів у наших стражданнях.

В цій проповіді ми розглядаємо тему Божого одкровення. Ми бачимо цей цілісне одкровення у двох частинах: у творінні та у Писанні. І хоча псалоспівець описує солодкість цього одкровення, ми також розглядаємо, чому ми іноді сприймаємо його як гірке. Але бачимо, что ключ до солодкості Божого одкровення полягає в повноті цього одкровення в Ісусі Христі.

В цій проповіді ми розглядаємо тему насолоди. Ми бачимо у цьому уривку Біблійне запрошення до насолоди, що Бог не суперечить цьому прагненню, а закликає нас знайти її в Ньому. Ми також розглядаємо, як ми часто шукаємо її неправильно і як знайти справжню насолоду.

В цій проповіді ми бачимо, що навіть самі мудрі вчинки, зроблені з гріховними мотивами, роблять нас безумними. І потім ми кажемо у серці своєму, «Нема Бога!», коли не отримуємо бажаного результату.

В цій проповіді ми розглядаємо молитву скарги. Ми розглядаємо, як скаржитися Богу – це насправді ознака віри. Навпаки, і відчай, і викривлене релігійне сприйняття Бога можуть бути причинами того, що ми не волаємо до Бога. Ми бачимо в цьому псалмі, як Бог запрошує нас до волання і чому ми можемо це робити з упевненістью.

В цій проповіді ми розглядаємо унікальний біблійний світогляд на людину. З одного боку, ми лише нескінченно мала порошинка у Всесвіті. Але Бог і увінчав нас своєю славою та величчю. Це має значення для наших стосунків, для нашого ставлення до планети та ще багато чого. Ми розглядаємо, як Євангеліє допомагає нам пам’ятати про те, хто ми насправді.

В цій проповіді ми розглядаємо Божу ненависть до лиходіїв. Ми дивимось на дивовижну красу Божої ненависті як прояв Його любові, і на дилему Божої ненависті як для Бога, так і для нас. І також розглядаємо, як вирішується ця дилема.

У цій проповіді ми розглядаємо, що Біблія говорить про «духовних сепаратистів», тобто, про тих, хто повстає проти законої влади Бога та Його Царя, Ісуса. Ми дивимося на зло і нерозумність духовного сепаратизму, на спокусу до духовного сепаратизму і на Боже запрошення Своїх ворогів до амністії й повернення до законного Царя.

У цій проповіді ми розглядаємо, що Біблія говорить про те, як знайти справжнє щастя. Ми бачимо, що це стан душі, а не наслідок наших умов. Ми також дивимось на те, як через наш постійний поспіх ми часто ігноруємо щастя, яке пропонується нам у Христі. Нарешті, ми бачимо, як Євангеліє запрошує нас на цей шлях.

У цій першій проповіді в нашій серії по Адвенту, ми розглядаємо пророчий уривок про Різдво. У словах Ісаї, ми розглядаємо потребу світу в цьому світлі прийдешньому, характер Сина, що народився нам, і те, як Він прийшов не просто врятувати окремих людей, а щоб відновити Царство Боже по всій землі.