Фух. Поки вони мене записували, я не виходив з напруження. Як і ти не виходиш всі місяці війни. Бо, що б ти не робив і, де б ти не був — вона з тобою. У будь-якої частини нашого життя є свої образи, притаманні тільки їй — так і у війни в нашій свідомості вони є. Хто виринає в твоїй голові, коли ти чуєш слово «солдат», чиє обличчя? Які обличчя малює тобі уява, коли десь чуєш «волонтер», «військовий лікар», «зрадник»? Хто з цих облич справді від твоєї підсвідомості, а хто трохи домальований медіа, повісткою дня і новинами? Словом. Вони поговорили про українську пропаганду. До речі, й про впливи. Ти віриш в Бога? Бог і релігія — це одне і те саме? Бог і війна? Релігія та війна? Анастасія в стилі історичного блокбастера розказала про зникнення Київської митрополії, і якого взагалі біса робить в нашій країні московський патріархат. Ну і на останок трохи емоційного порівняння українського та німецького сервісу. Історії засновані на реальних подіях. Розумієш тепер чому "фух"? Читай більше на нашій сторінці в Інстаграмі:  @nareshtihovoriu