Рік тому Аріна втратила дідуся. Біль не минув, дівчина намагалась розпочати нове життя у Києві, закордоном, та все ж повернулась назад до міста свого студенства, до Львова. Проте не для того, щоб зіткнутись з минулим, а щоб розпочати новий етап у своєму житті. Аріна давно мріяла викладати дітям, і стала учасницею програми для молодих викладачів. Так вона опинилася у старовинних стінах школи - інтернату номер 102 для дітей з розумовими вадами на Пекарській 19. Приміщення школи не завжди було школою. Раніше будівля була палацом графської родини Сєме́нських-Леви́цьких. І хоч минули десятиліття відколи палац став школою, його стіни досі тримаються за минуле. Коротше, ви зрозуміли, має бути страшно. *** Це перший аудіосеріал від подкасту "псяча буда" Минулого року мені пощастило бути учасницею рідкісної екскурсії палацом, яка відбувається може раз на 2 роки. Бо на жаль ні мешканці Львова, ні гості міста не мають доступу до цієї розкішної пам’ятки відколи вона стала школою. Я була всередині, і можу розповісти як воно виглядає. А ось тут ви можете побачити фото від Анни Берднік (в Інстаграмі @aberdni) https://lightroom.adobe.com/shares/b9ba1ad303e64a28a646522c1b8f725d ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Всі події та персонажі вигадані. Єдина правда – це як там все виглядає. А чи має палац своїх привидів – цього ми не можемо ні заперечити, ні спростувати.