Цей епізод вдався мені спокійним, рівним, розмовою перед канікулами. Коли вже не хочеться розмовляти про щось серйозне, важке, велике, але все ще хочеться зупинитись і озирнутись навколо. Я розповідаю трошки про втому, трошки про книги і фільми, трошки про те, як планую випускати подкаст в новому сезоні.

У цьому епізоді я не сама, а розмовляю зі своєю подругою та колегою, Сюзанною де Олівейра. Ми пробуємо поміркувати вголос про вимушену еміграцію, про невизнане горе біженства, про те, які конфлікти виникають між українцями по різні боки кордону. І звісно ж, ще трошки про книжки.

У цьому епізоді я трошки пояснюю, чому довелось змінити назву подкасту, ділюсь своїми міркуваннями про стан безсилля та про те, чи маємо ми право надіятись на краще. Книжка, про яку я згадую в цьому епізоді, Квітнева відьма, вже давно мною прочитана. І вона мені дуже сподобалась.

Це епізод-знайомство. У ньому я розповідаю про себе, про те, як і чому виникла потреба робити цей подкаст, які були варіанти назви для цього проекту, ділюсь враженнями від книги, яку читаю та розмірковую вголос про професію гештальт-терапевтки.

Коротенький опис того, що відбуватиметься тут, в моєму камерному аудіоблозі.