Чи є якесь підґрунтя, глибший історичний контекст, пов'язаний із відповідальністю матерів за усе, що відбувається з їхніми дітьми? Як у українській традиційній культурі простежується процес горювання через втрату дітей? Наскільки життя дитини вважалося цінним? Чи залежала цінність життя дитини від кількості дітей у родині? Чи можна привести якісь паралелі, коли йдеться про відбирання дітей у жінок-ув’язнених ГУЛАГу? Розповідає Оксана Кісь, українська науковиця в галузі гендерних студій, докторка історичних наук, президентка Української асоціації досліджень жіночої історії, авторка книжки  «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти».